Немає у серці суму!

На самоті

У вишуканому вечірньому вбранні

Епізодично спалюю думки.

Ці шалені кривдники самотності

Руйнують простір моєї безпеки,

Втручаються в траекторію магічного злету,

А потім впадають у депресивний стан смутку.

На самоті

У вишуканному вбранні

Стривожений блиск очей

Втішає твоє натхнення!

Але руйнує мій простір,

Що створювала із смарагдових ниток надії.

На самоті володію думками,

І опановую волю.

Самотність - не кара,

А терпка спокуса журби.

На самоті свідомо руйную думки,

Тримаючи спогади-свитки у слабких долонях.

В безодні втішається світ

На самоті.

Ховається теж від омани бурхливого щастя!

Не вдався

Стрибок у полон-височінь!

Та я не самотня, бо є у посмішки тінь,

Що грає акорди любові.

Алиция Гадовская